Гнуло віття до самого долу,
Гнало хмари із сивим дощем,
Било Весну, безсовісно, кволу,
Крило землю холодним плащем.
Де тепло? Де ж те небо з зірками?
Де весняні пісні від джмелів?
Чом ти, Весно, не йдеш між садами,
Не приборкаєш танці вітрів.
Календар нам показує «Квітень»,
А надворі дощі і вітри,
Дай нам, Весно, серця обігріти,
Слід холодний, землею зітри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326916
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: Любов Чернуха