Асфальт розхристаний в калюжах,
Весняна повінь, мокрота.
Зима без жалю, вже байдуже
Віддала всі свої права.
Рілля з-під снігу виставляє
Чорненькі шапочки свої,
І міцності мороз немає
Хіба, що ранком до зорі.
Дерева стомлені від снігу,
Колише вітер сонний ліс
Цю монотонну купіль білу
Поміж смерек, поміж беріз.
Тендітна брунька стрепенулась
З льодинки вирвалась сльоза.
І перші подихи вдихнула,
Така розніжена весна.
Напилася земля вологи,
Вже скоро проліски зійдуть.
Дерева вкриються в обнови,
І в коси квіти заплетуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА