Історія скрипача тиха і сумна,
все через те ,що кинула його вона,
сказавши тільки пару фраз
- це прозвучало як вирок і наказ,
для тебе мене вже нема.
А він накинув пару слів на свою мелодію
згадавши як було добре гуляти під зорею вечірньою,
стихав вже вітер у куті, туманом стелиться ,
а ми стобою думали ,що весь світ ось так цілується.
Кожна нота ,для нього ти у повнім образі
намагався вже забути ,спалюючи всі наші фотографії.
які напротязі всіх днів ,в альбом вкладали ми.
Тими шляхами не легкими ,але вірними.
дарував тобі надіюсь щастя ,і це напевно моє прокляття,
промовчати маю в останю хвивилину життя я.
минув вже час і вона, і його скрипка стояли біля нього....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2012
автор: SOlly