На пероні лишаю
Минуле.
Сідаю у потяг,
Що мчить крізь ніч.
Цигаркою наскрізь
Пропалюю морок…
Дивлюсь,
Як квадратом вікна
Залітає в купе
Сліпе і байдуже
Квадратне небо…
Попереду – ранок.
Позаду – конають на рейках
Розчавлені потягом
Тиша і ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326730
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Володимир Шинкарук