* * *
Вслухаюся в твоє мовчання.
Воно – мов роси на золі,
мов зойк, мов приворотне зілля,
мов клич далекої зорі…
Вдивляюся в твоє безсоння –
напій із сонячних троянд,
медово-райдужну безодню…
А інколи – солодкий яд.
І все одно я роль не граю
і милостині не молю.
В надуманім раю згораю,
караюсь, мучусь і люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326698
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА