Я приходила на розраду,
Як вдень світання голубе.
Дивуюся, що досі прагну,
Як друга давнього тебе.
Комічний жест в твоїй натурі
І ділова тверда печать.
Стояла збоку, як в обсурді,
Що в других очі тим горять.
Вже перекреслене бажання,
Старанню неминучий клин.
Оцінку рук моїх в останню
В графу для двійок залишив.
Всевишній все прощає в світі,
Ніяк я рану не згою.
Не дай тобі в житті зустріти
У попіл спалену мету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326649
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА