Вже більш як чверть століття
Нам дзвін Чорнобиля гуде,
Вкраїну вкрило лихоліття:
Руїну, смерть атом несе.
Чорнобильці серцями
Святу Вкраїну берегли,
Життя, душі палили,
Зло від Європи відвели.
Планету Землю світлу
Від страху смерті вберегли
Життя палало, як свічки,
В борні із атомом - хрести...
Згоріли сотні тисячів,
А скільки сиріт, вдів ?
І сліз пролитих серед ночі...
Мамів, татів - туга і біль.
І діти не побачать
Світила ясних, білих днів.
Сотні тисяч згинуть,
Хоч юний цвіт лише розцвів.
Біда дрімає, не спить.
Банди брудом обливають
Героїв, що вічним сном сплять,
І святих, що догоряють.
Злодії і бандити
Війну з народом почали,
Розум давно втратили,
Чорну совість продали.
Чорнобильці серцями
Планету світлу берегли,
Україну врятували,
Європу, світ уберегли.
Українці повстаньте,
Підніміться, люди гнані,
Підлу наволоч скиньте
І звільніть Ви Правду гнану!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326532
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Зеновій Винничук