Тебе (від ніг моїх аж до повік)
Аж досі!
На день. На ніч… Чи може вже й на рік?
Не хочу більше.
Досить!
Перев’язав собою всю навхрест.
Нитки зі сталі!
До тебе йти, то як на Еверест.
Не можу далі…
В тобі (від ніг моїх аж до повік),
Як ртуть в куточки,
Хотіла я розсипатись. О, ні.
Тепер не хочу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326345
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: Журавка