Вечір згасає,тумани на полі,
Сонечко спить і уже не встає.
Ми ображаємо,люди,до болю
Все що нам Мати-природа дає.
В небі зростають озонові діри,
Сохнуть річки,вигоряють ліса,
Сміттю і бруду не знаємо міри,
Де вже й поділась отая краса?
Я закликаю вас браття і сестри
Землю свою берегти,цінувать.
Гідність людини крізь роки пронести
І екологію урятувать.́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326320
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: преснякова