Чи бачили ви сад зимою,
Коли стоїть він мов німий?
Тоді летім скоріш зі мною,
Довіртесь лиш мені одній.
Я пронесу вас швидше думки
Через усі зимові дні.
Нехай морозу поцілунки
Несуть в дитинство, мов вві сні
І знову сніг покриє віти,
Скує морозом ріки всі.
На гірку повиходять діти,
Не видно їх на білім тлі.
Згадаєте ви про дитинство,
Що промайнуло швидко так.
Покине вас усе манірство,
Для мене це найкращий знак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326126
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: Lili240691