Якщо ти колись забудеш
як пахне моє волосся
осока тобі нагадає
якщо пам'ятаєш досі...
Якщо я колись пригадаю
на що схожі твої вуста
якщо кров розгуляється в недрах
багряниста жива і густа-
я згадаю твоє волосся
ти згадаєш мої вуста
квітнем розквітнуть у млосі
і потече осока соком
прожилим гарячим
поруч ти зовсім поруч
тепла твоя рука
в уяві малює голос ,
що заплітає в колос
спілі смачні тягучі
схили круті як кручі
стебелі осоки...
Як їх тепер роз'єднати
колючі гострі шипучі
трояндові колючки...
може їм хвильку поспати
ще хоч би раз пригадати
вроду твою сліпучу
в темряві віднайти,
щоби спитати хто ти?
куди ти ідеш? Куди?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326114
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: Ольга Ратинська