Візьміть мене до армії Ізраїлю
Ось повістку (мамуся волосся дере!)
Принесли якось вдень з військкомату.
А за душу мене вже сумління бере –
Чи навчуся я бути солдатом?
Попрошусь до Ізраїлю, хочу туди,
В їхню армію ліпше потрапить.
Та ж не буде великої з того біди,
Будуть менші на мене витрати.
Бо не хочу смердючу хлистать баланду
Із гнилої капусти із ями,
І не хочу створити нову сироту
І зробити нещасною маму.
А в Ізраїлі лиш проповзу хвилин з п”ять
Я на пузі (посв”ячення миле),
Й перед суддями будуть наранок стоять
За жорстокість мої командири.
(В Ізраїлі засудили армійських командирів за те, що
«діди» заставили новачків (таке посв”ячення в вояки)
проповзти кілька хвилин по-пластунськи на плацу).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326035
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: Ліоліна