Спливають роки,лишаючись в серці рубцями,
Відтворює спогади, тоном гучним,камертон,
І вже пів життя нестримно пробіглось між нами,
Лиш наші серця,як колись,б'ються ще в унісон.
І я під дощем зникаю в своїм піруеті,
Бо десь в глибині вмиваюсь потоками сліз,
А по вечорах змальовую світ на мольберті...
Минулого тінь із пам'яті лине на біс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325995
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: Solomia