від тебе хочеться втекти...
кудись в заграву небосхилу...
посилюється з часом плину
бажання знову віднайти...
і так без компасу іти...
я вже втомилася...
насилу. шляхом тернистим до мети...
кричати хочеш, то кричи!
болить? - зубами рви подушку!
лиш не мовчи! Лиш не мовчи!
струси з плечей небесну стружку!
не вірю мріям, бо, дарма...
зневіра оселилась в серці.
і Бог байдужий до життя,
що так до нього ревно рветься...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325949
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Інга Хухра