Ранок зустріне промінням сірого сонця
Небо окутане сірим туманом,
Обличчя зустрічних буденність несуть…
У мене хтось давно вже вкрав рожеві окуляри,
А інші не дали, забули, не знайшли...
Хоч інколи так хочеться вернути їх на мить, приміряти й лишити.
Та правда вже не спить,
Лиш ледь дрімає на порозі,
Солодка чи гірка, її ти мусиш знати,
Вона завжди одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325660
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Кушнір Михайло