Плакати… Не буду. Це намарно.
У моє вікно вже стука вітер…
Від*їжджаючи, я пам*ятаю,
Як хотіла обійнятись з світом.
Я поїду. Ти не знайдеш. Осінь…
День сьогоднішній, по суті, вічність.
Завершилося, складання пазлів.
Тільки вийшло якось не логічно…
Не пове́́рнусь... Осінь мене гріє.
Місто манить загадками вулиць.
На деревах листя вже жовтіє…
Я одна не залишуся, чуєш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325629
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Нелогічна а*