Пройшов вже рік
Ти мабуть й не пам’ятаєш
Коли написала мені
Коли відписав тобі
Ти подякувала мені
Так просто за подарок
В мені все зашаліло
Я був щасливий
П’яними надіями
Але що я тоді хотів
Про що думав
Хіба ж я знав
Що тодішнє свято
Буде мені сьогодні болем
Ми не спілкуємось
Ми й не друзі
Скільки ще мені чекати
Скільки буде воно мене боліти
Я втомився змучився знов напився
Я захотів відволіктися
Знаєш вийшло
Сьогодні ти мені не снилась
Але ж не хочу я бухати
Кожну ніч
Ох ця мила ніч
Ця мила самотня ніч
Ніч в якій нема тебе
Та зараз я тверезий
І будеш тут присутня ти
Прийдеш у сні
Чому сумна така приходиш
Крізь сум посміхаєшся мені
Скажи чому сумна
Чому у сні ідеш в обійми мої
Чому ми там і нещасливі
Ми разом у кожному моєму сні
Ми гуляємо по парку
Засинаємо в одній постелі
Я тебе цілую
Ти мене
Та тут приходить ранок
Все моє прекрасне
Лишається у моїй казці
Встаю з ліжка
Йду по справах
Сонцю не можу порадіти
Для мене ти ним стала
І боляче від цього у грудях стало
Щось назавжди всередині зламалось
І час падлюка мене чомусь не лічить
Ось так я день за днем
Згадую про тебе
Та ти цього не знаєш
Може й ніколи цього не прочитаєш
Не почуєш не побачиш
Засинаєш ввечері
Зранку просинаєшся
Мене не згадуєш
Хіба мабуть вконтакі
Коли я є в онлайні
І то мабуть не зразу
Секунду другу думаєш
А хто це
А це твій дивний гість колишній
З яким ти одного разу
В новорічну ніч заснула
За яким сльозу
В прощальний ранок пролила
Та на поцілунок не відповіла
Треба було мені ще тоді все зрозуміти
Й не бить тривоги
Що це мабуть кохання
Та не пройшов і місяць
Як порвала моє серце
Заявила
Хлопець є у мене
І я його кохаю
Ти ж для мене другом є
Й не більше
Ох як боляче було тоді
Усвідомити мені
Що я всього лиш друг тобі
Всю ніч тоді глушив коньяк
Пробував розбить бокал на щастя
Та він для мене не розбився
Від тоді в моєму серці поселився сум
І прогнать його ніяк не можу
Кожен день вечір ніч і ранок
Згадую думаю про тебе
Мучусь
Для чого
Крик мою душу розриває
Його не чути
Він в мені
Він десь всередині
Живе у мені й хто зна
Чи хтось його колись почує
А може і не треба так
Щоб хтось це чув
Кому до цього буде діло
В тобі наприклад
Він жалість
Знову пробудить
Бо знаю
Любить мене тебе я не заставлю
І з жалості до мене підходить
Теж не варто
Мені від цього буде тільки гірше
Але все ж таки
Мені є якось трохи шкода
Коли думаю про те
Що ти ніколи можеш не побачить
Всього цього
Моїх зізнань
На аркушах паперу…22.10.11р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2012
автор: Василь Великий