Я навіть не пам’ятаю, коли я почала мріяти про неї. Я марю нею, тільки я її побачила.
У хвойних не густих, але величавих лісах можна побачити поодинокі деревяні будиночки.Здається тільки безумець, залишиться жити там, де повно диких звірів, де багато невідомого і незнаного, де ніхто не зможе допомогти, та я скажу, що ця людина – найкращий поціновувач справжньої краси.Холодними зимовими вечорами із димової труби в небо піднімаються білі клубочки густого димку.В вікнах вогниками спалахує світло від каміну, а в середині в невеличкій, але затишній вітальні, коло полум'я збирається вся сім`я, у кожного в руках велика чашка гарячого какао, і від кожного віє теплом і любов'ю.Ця Земля найкраща в світі.Вкрита білосніжною товстою периною, вона, здається, не хоче прокидатися із довгого, оповитого прекрасними сновидіннями сну.
Снігові вершини гір, ніби намагаються дотягнутися до неба, борячись із густими білими хмаринками, які немов би захищають просторий край, не даючи їм зробити те, про що вони мріють,здається все життя.Білосніжна ковдра, яка захищає сон Землі від пекучих променів сонця, виблискує, немов хтось посипав її коштовним камінням.Та все ж, де не де Земля прокидається і свіжа трава починає зеленіти на її просторах, розкидає різнобарвні квіткові поляни, все ж таки переважає приємний відтінок рожевого, не надто яскравий, але, який заворожує. На узбережжі, холодні хвилі океану розбиваються об непорушні сердиті скелі.
Свіже весняне, і водночас льодяне зимове повітря вражає своєю насиченістю, ніби ти й ніколи не дихав, до того як опинився тут. Вся Земля вражає, вражає всім, своїм виглядом, своїм життям, життям, якого ми не бачимо.
Її життя помітно всюди, в кожному легесенькому подуві легкого морозного вітерця,в кожному поруху маленької травинки, в кожній хмаринці, та, нажаль, не всі розуміють красу життя.
Коли-небудь, і в мене буде будиночок із дерева, у негустому лісочку або у підніжжя величавої гори на Алясці, бо ця Земля моя, це Земля моєї душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325553
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Марьяна Капранова