Візьми кохання… Я прошу…

У  віршах  відчуваю  кохання,
В  ньому  серце  палає  вогнем.
Кожен  раз  я  читаю  зізнання,
До  душі  долітає  той  щем.

Сонця  промені  гладять  волосся,
Чую  я  безкінечні  слова.
І  чи  часом  мені  не  здалося,
Що  кохання  нове  ожива.

Ні,  мені  не  здалося,  весняний,
Оживає  за  вікнами  день.
Кине  він  у  вікно  полум'яний,
Погляд  свій  й  заспіває  пісень.

Срібним  блиском  грайливої  річки,
Відчуваються  ніжні  слова.
Наче  небо  блакитної  стрічки
І  мелодія  в  серці  співа.

Усміхнуся  до  нього  й  до  тебе
І  думками  тобі  прошепчу.
Візьми  сонце  в  долоні,  і  небо,
І  кохання  візьми...  Я  прошу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)