Не бачив і не чув ніколи Вас,
та вже тепер дивуюся – невже я
замилувався Вашою душею?
І народився враз весняний вальс!
А може ще зустріну Вас –
явлюсь промінчиком любові.
Поезії гряде шалена повінь.
І тепло так звучить весняний вальс.
Лише читав, та наче бачу Вас
і відчуваю – зігрівають вірші.
Як Муза поруч, то чи ж треба більше?
Вже ллється в серце цей весняний вальс!
Я вірю, що зустріну Вас.
Моя весняночко привітна,
поезії у нас – одна орбіта.
Злітає в небеса весняний вальс.
А думи мої горнуться до Вас.
Невже я закохався, мов хлопчисько?
А душі наші сяють близько-близько.
І будить почуття весняний вальс!
Я неодмінно стріну Вас.
Й відразу все розкажуть очі.
Поезія струмитиме уроче.
Ви тільки запросіть на білий вальс.
Весняний вальс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА