Посріблила скроні сивина .

Посріблила  скроні  сивина,поселився  смуток  на  обличчі,
П"ятдесята  стукає  весна  у  обійми  старості  найближчі  .

Як  розумно  увійти    в  цей  вік?Без  образи  і  жалю,І  болю,
Мудрості  попрошу  і  снаги.В  Господа  -його  господню  волю.

Тяжко  одинокому  іти,доля  заручила  з  самотою,
Смутку  невгамовний,відпусти.Сію  зерна  радощів  довкола.

Проростуть  онуками,дітьми.У  гніздечку  заколосяться  родинно
Боже,радістю  благослови,старосте,подбай  про    мене  жнивно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325371
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Оксана Семотюк