Відлітають журавлі, відлітають.
Тануть жалісні ключі, душу крають.
Залишають рідний край, залишають.
Та травинку кожну хай пам’ятають.
Що було, те відцвіло променисто
і зажурено лягло падолистом.
Журавлиний клин печально зависнув,
мов розірване вітрами намисто.
Доля випала гірка й незвичайна:
розлучає потім знову стрічає.
Повесні – "курли-курли" ріднокраєм.
То надія і кохання безкрає.
А душа моя журавкою лине,
як почую рідний спів журавлиний.
Хай не губиться в імлі їхня пісня –
гріють душу журавлі благовісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325296
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА