- Хто ти? – Я чоловік, а ти мабуть жінка?
- Так. Спішила за хлібом в крамницю за ріг.
- А в тебе знайдеться для мене хвилинка,
Раз доля звела перехрестям доріг.
Я хочу долонею легко торкнути
Обличчя, волосся і форму плечей
І нервом у кожному пальці відчути,
Все те, що не бачать зіниці очей.
- Ти гарний! – А в тебе волосся чудове!
- Високий! – А ти, мов тендітна лоза!
У їхній уяві, все безкольорове,
Та щастю не вадить незряча сльоза.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325286
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Любов Чернуха