Йде байдужість на наше подвір’я,
Хоч розлуки ніхто не хотів,
Викидає нас геть з почуттів
У німе, ніби тиша, безвір’я.
Хто б роздав пізнє щастя на двох?
Та воно з літнім сонцем погасло…
Як то ранить нас доля невчасно!!!
Як знущається іноді Бог…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2012
автор: Персона Грато4ка