Прощається літо із нами
Стомилось боротись із сном
Печаль осіння не загорами
За літом плине любов
Восени непомітно усе засинає
Все втрачає колишню красу,
Але глибоко в серці щось зігріває
Це тепло через ціле життя пронесу
Прийшла непрошена зима
І не заставила себе чекати
До глибини душі морозом пройняла
Та що робити нікуди тікати.
Одне єдине серце зимувало
І мріяло про щастя неземне
Одна миттєвість тільки зігрівала
В далекі мандри кликала мене.
Та скоро пройде забуття
Прокинуться надії скоро
І піде в даль чужа зима
І цвіт весни вернеться знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32521
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.07.2007
автор: owl silence