Не забувай травневу ту весну,
Коли вперше зустрілися з тобою,
Де солов'ї в зеленому саду,
Співали нам пісню чарівну свою.
Ми алеями його гуляли,
Запахи бузку ловили, вдихали,
Там зозуля нам літа кувала,
А ми дивились в очі й рахували.
Солов’їна мелодія неслась
І наші душі ніжно чарувала,
Любов'ю раптом сповнились серця
І кров по жилах в тілі забурляла.
Ми в поцілунку пристрасті злились,
Вустами з хмільним, медовим нектаром
І забулися з тобою на мить:
О, хто ми? Де ми? Та що ж таке з нами?
Та зелень трав, той яблуневий цвіт,
Те сонце тепле, золоте, ласкаве,
Той п'янкий запах і чудовий спів,
Ти не забувай во вік, мій коханий.
О! Та весна-красна, така ясна,
Мелодія, ох, чарівною була...
2-й варіант
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146251
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2012
автор: Макієвська Наталія Є.