Живі манекени

Живі  манекени  снують,  наче  тіні,
По  вулицях  згаслих  від  їх  безнадій…
Про  щирість  відверту  в  їх  колі  не  мрій!
Вони  лицемірні  занадто  створіння.
Щоранку  обличчя  під  маску  ховають,
Фальшиві  емоції  до  нудноти…
Плітками  бруднять  свої  хтиві  роти…
Під  масками  душно  їм?  –  може,  хто  знає?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325075
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.03.2012
автор: Персона Грато4ка