Нехай летить минуле під укіс,
Не склеїш вже розбитого корита!..
Між стовбурІв заплаканих беріз
Моя журба, світанками надпита...
Нехай бринить освячена струна-
Мого безсоння місячна соната...
Невже весна?Ти ба, таки весна-
Між тихих буднів крапелина свята!
Така ясна, аж наспіви дзвінкі
Зринають в небо, лагідно-погоже!
Все відпускаю з попелом років...
Ну що це я...Ну що ж я плачу,Боже?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324880
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.03.2012
автор: Наталя Данилюк