О, ця ніжна, тендітна пані -
У снігах її суть блукає,
І простори життя незнані
Вона впевнена, що здолає.
І буває, що скрізь темніє,
І ти бачиш байдужі очі,
А вона у мороз зігріє,
Вона зірка лихої ночі,
Попри сотні жорстоких зречень,
Попри холод і сиву мряку,
Вона вірить – беззаперечно,
Без очікувань на подяку.
Їй, такій нетвердій на вдачу,
І єдиній, хто небайдужий,
Самовпевнені і незрячі,
Ми ввіряємо наші душі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324769
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: Marina Kiyanka