Хто ще не бачив на 20 гривнях знак люцифера,
Корнуто, так зветься це благословіння сатани,
Ми для ілюмінатів бидло що живе в печерах,
Стали раби покірні, і керують нами обрані пани.
Вони придумали для нас ці війни, убивають волю,
Мій світ поділений на шмаття - взяв і володій,
Людство заковане в кайдани, чи змінити долю,
Щоб не померти завтра, а сьогодні не лишитися без мрій.
Під ковпаком, за нитки смикають, і все іде до ладу,
Це не про нас, ми ж бо мурахи, яких чавлять біля ніг,
Що думаю я про майбутнє і навіщо кажу правду,
Невже мені не страшно що дістане і мою спину батіг.
Ну і нехай, важливо хто ми є тепер, куди потім прийдемо,
Не знаючи в обличчя ворога – нам не перемогти в бою,
Світло прозріння в душах буде, хоча зараз іще темно,
Вірити і не боятися – ми обираємо самі мету свою
24.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324760
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: КРІПАКОС