Ти приходиш уві сні,
Так непрохано, сміливо
Тануть мури, рубежі
Забуття мого долини
Ти далекий і близький,
Рідний, ніжний, недосяжний.
Ти потрібний і чужий,
Даний Богом за невдячність
Знову рветься серце в біль,
Я радію знову й плачу,
Щось кажу тобі, шепчу,
Знов терплю все ті ж невдачі.
Зранку сяду в ніжній млі,
Обніму свої коліна
І кажу собі, що: «Ні!»
І кажу, що: «Все! Нізащо!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324412
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Oksana .