Палають стожари у синьому небі,
Мене зігрівають чарівні слова.
І манить, мов, місяць рукою до себе,
Далекий, єдиний, що в снах ожива.
Прийде... Надімною постоїть тихенько,
Рукою волосся поправить мені.
Пелюстки троянд на подушку легенько,
Розсипе неначе жаринки у сні.
І буде серденько в вогні полум'янім,
Горіти й чекати коханих очей.
І лишиться образ назавжди коханий,
Тих теплих і ніжних в чеканні ночей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)