Повинна знати правду Настя,
Що не дістатись їй до щастя.
Всі спонукання її гарні,
Переспективи ж є примарні.
Не допоможуть тут зітхання.
Це не життя, а існування.
Преречені на крах зусилля,
Вона вмирає від безсилля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324199
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2012
автор: SERA.fima