Хтось хоче нашу землю знов забрати,
Ні! Не дамо, підемо воювати,
Бо землю нашу берегли віками:
Батьківська сила, розуміння мами.
Гортали сторінки нескорені батьки,
Та рідну землю берегли віки.
Тепер синів і внуків настав час -
Свою державу зберегти для нас.
Бо втратимо, що маємо в житті
І знову нас потоплять у крові,
Ті «друзі» для яких наша земля:
Палаци, замки, гольфові поля…
А де ж ростити хліб, розводити овець,
Кабанчика тримати, на кінець…
Хай вічно квітне пресвята земля,
На захист станьмо, брате – ти і я!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324112
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2012
автор: Віталій Назарук