Чи можна зробити крок до…, коли ти не зробиш крок від…
Як важко, буває, зробити
Крок від…
Неначе на ноги надіто
Сто гир.
Бо, може, і сонце із неба
Втече,
І серце замре і застигне,
Як лід.
Як важко сказати: «Прощай, я
Пішла».
Бо звичка вчепилась в думки, як
Реп”ях.
Так важко позбутись безглуздих
Надій,
Коли я вже ними так довго
Жила.
Та треба навчитись спалити
Мости,
Розплющивши очі, піти від
Пітьми.
Відкинути геть навіжені
Думки,
Навчитись, невинній, сказати
«Прости».
Бо як же я зможу зробити
Крок до…,
Коли я не зможу зробити
Крок від….
Відкритись для нових надій і
Світів,
Й зробити крок до…не завадить
Ніхто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2012
автор: Ліоліна