«З козою обійдусь я без Пегаса,
На біса здався той мені Пегас,
З посвідченням на ім’я Козопаса,
Я на козі заїду на Парнас.»
«Козіада» – панегірик моїй козі.
«Козопас»-Олександр Ткаченко
ЗАПІЗНИВСЯ
В «Січі Веселій» всі поети козаки,
Бо має кожен з них свого Пегаса,
А є без коней – ті поети слабаки,
Ніколи не зайти їм на Парнаса.
На Пегасах – Юрик, Кудря й Білогуб,
Кінь Рекубрацького по збірниках гарцює,
Білокопитова кінь сильний, наче дуб,
Їм Муза пише і сама за них римує.
У всіх Пегаси є, а у мене нема,
Я завжди пішки в черевики взутий,
Мені Пегаса може вкрасти жартома,
На якому їздить поет Лютий.
Жадоба слави – це не до добра,
А що то за поет, що без Пегаса.
Пегаса треба красти у Ребра,
На ньому залечу я на Парнаса.
Підвів мене Петра Ребра Пегас,
Хоч залетів він на Парнас – був весь у милі,
Раніше нас, поет Ткаченко – «Козопас»,
Заїхав верхи на козі – не на кобилі.
Ш.В.С.2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323991
Рубрика: Гумореска
дата надходження 21.03.2012
автор: Степанич