Лагідні мамині очі, і ті руки що працюють роками,
Приходять до мене щоночі, а вдень живими думками.
Як багато не помічаємо, просто ховаємось в себе,
І так багато втрачаємо, не розуміючи що працює для тебе.
Вона давно вже не ставить високої мети, щиро бажає,
Хочеться їй свій обов’язок гідно нести, просто скучає,
Прагне чути добре слово, сином пишатись,
І їй зовсім не «кольорово», щоранку там прокидатись.
Ніхто й ніколи так щиро здоров’я не бажає, так не приголубить,
маленьку перемогу так вітає, щоб ти знайшов, - вона сама загубить.
і Ви не ховайтесь від тої любові за важкими замками,
пам’ятайте: лагідні мамині очі, і ті руки що працюють роками…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323784
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2012
автор: oleg lytvin