Я вас люблю,мої львів'янки
За вашу вроду і прекрасний стиль
Хоч гордовиті ви панянки
Але для вас я подолаю сотні миль
І за секунду втрачу рівновагу
Як тільки-но погляну в очі чарівні
Хіба не покохаєш таку панну
Котрою мариш в найсолодшім сні
У тих очах чарівність всього цвіту
Небесна радість і земна краса
Не закохатись в них - це втратити півсвіту
А полюбити - загубити небеса
І ваша горда та струнка постава
Дасть приклад кожній із жінок
Неначе пишна королівська пава
Розважено ступає кожен крок
У вас душа відкрита й дуже добра
Немає місця в ній неправді і брехні
А проти всього злого в'на хоробра
Невігластву і кривді скаже ні
Я вас люблю,мої львів'янки
І розлюбити вже ніколи не зумію
Нехай вам заздрять полтавчанки і киянки
А ви продовжуйте плекати мою мрію
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2012
автор: Юрій Баюрак