В холодній кризі стомлене вікно.
Бездонна ніч. I серце просить ласки.
Це все було не вчора, а давно,
На пepexpecтi дійсності і казки.
А скільки снів, i прагнення, i мрій
Списали весни на свої скрижалі!
Люблю... пробач... не треба... зрозумій –
Вже серце й не здригалось від ужалень.
Бездонна ніч. Чи ж спогад має дно,
Як крають пам'ять промені шпичасті?...
Це все було не вчора, а давно,
Коли моя душа чекала щастя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323574
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2012
автор: мирослава