На гербі міста Дунаївці зображений срібний лелека із
червоним дзьобом і червоними лапами, який у правій
лапі тримає срібний камінь.
Лелека здавна вважався дуже обережним птахом.
Використання його зображення в геральдиці означає
особливу увагу. Лелека стоїть на сторожі, оберігаючи
свою зграю від ворогів. Він тримає камінь навмисно.
Якщо постовий лелека засне, камінь з шумом впаде і
розбудить його.
В калиновім краю, оповитім віночком барвінку,
Де в затишних долинах ясніють ставки голубі,
На хатину край міста, у дзьобі принесену гілку,
Примостили лелеки, щоб звити гніздечко собі.
Серед пишних ланів вибивалась пшениця у колос,
Лелечаток своїх піднімали птахи на крило.
Закликали лелеки надію на щастя уголос,
Щоб добро повсякчас у містечку маленькім жило.
А коли восени вітер спомин приніс іздалеку,
Знову в теплі краї полетіти зібрались вони.
Та зостався їх син, молодий білокрилий лелека,
Захищати свій дім, місто це і свій край від біди.
Він і досі стоїть, срібний камінь тримаючи в лапі,
Щоб бодай уночі не заснути хоча би на мить.
Так і нам Україну ріднесеньку слід вартувати,
І любити її, бо звемось українцями ми.
19.03.2012р. 21:40
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323412
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.03.2012
автор: Мазур Наталя