Свій вільний час віддав
я самоті
Вже не шукаю в звабах
хибних втіхи,
Хоч і не маю тануть на
меті
Бурулькою приречено
зі стріхи.
Свій нУдний сум віддав
я самоті.
Хоч як без нього
втрапити до раю?
Та чи ввійду в пенати ті
святі
Коли гріха земного не
пізнаю?
Свою весну віддав я
самоті,
А літо проміняв на
пляшку спирту
Тому п'янкі ті роки
золоті
Тому так жаль ту
молодість пропиту.
Ще не фарбує скроні
злий мороз,
А вже в думках життя
апофеоз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323404
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Сергій Савицький