А ти сказав, що все змінити можеш
Так просто, без вагань, без почуття.
Ох, це життя!
Із жінки - бджілку,
З квітки - мід,
Із горобини - ліки,
З цвіту - плід.
Я підкоряюся твоїм бажанням
Ти є вершина, голова...
Я просто - Жінка, я - твоя.
Роки прожиті подарую.
В минуле їм не буде вороття.
Я не бажаю, я і не баную...
Здається, в них я була там сама.
Ох, це життя!
Мозільні руки приховаю,
Сльозину витру на очах.
Тебе не розумію...
Як нема, і не шукаю...
Схололо серце на семи вітрах,
Скотився крапельками час.
Може, і тут моя вина?
Ох, це життя!
А ти забрав, і не спитався: можна?
Мою усмішку... Так багато слів...
Тобі сказати не спроможна,
Так вузько в них... І там нема жалів.
Нема кохання і нема розради
Хіба, що в Бога пошукати правди?..
В думках сама.
Ох, це життя!
У примхах є невдячність, більш нічого.
В банальності - вага.
Тобі, так хочеться спізнати
Цей присмак, де болить душа.
Я підкоряюсь... музика... струна...
Тобі віддать не можу лиш одного:
Моїх думок, любові і тепла.
Ох, це життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА