сметельний тан впивався холодом у квіти,
надгроби огортає синя тьма...
пелюстки й стебла змушені тремтіти,
а я наче не мертва... й не жива...
і серця ритми змусять знову крижаніти...
у далечінь влізає глибина...
на небі починає багряніти...
від німоти затерпнули вуста...
останні промені все ж дражниь кволі квіти,
та, мабуть, вже не треба їм тепла...
я не змогла тебе також зігріти,
лиш вслід тобі дивилась із вікна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323109
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: candy casino