Серед сотень розчулених криг
Я наосліп бреду до весни...
Вже в повітрі гливкому застиг
Оксамитовий поклик "Проснись!"
Так незвично... По-новому так!..
Адаптуюсь до іміджу днів...
Я приймаю по жмені тепла -
Березоль мене гріти посмів!..
Я вдихаю весняний парфум -
Надто ніжний і надто легкий...
А зими затуманений сум
Розсміявся на нові рядки!..
18 березня, 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323024
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: АнГеЛіНа