***

Супроти  раю  –  грізне  пекло,
Супроти  Бога  –  сатана.
Таїть  велику    небезпеку
Невір’я  людського  вина.
В  раю  квітки  -  у  пеклі  магма.
Із  Богом  мир    -    з  вужем  –  нема.
І  день  і  ніч  благає  мама
За  душу  сина  .  Недарма
Вона  тривожно  поглядає
В  його  роз'ярене  життя:
-  У  ньому  місця  Бог  не  має  
О,  сину  мій,  моє  дитя!
Уже  близька  кончина  віку,
Допоки  ласки  ще  є  час,
Знайди    Ісусову  опіку,
Аби    тебе  Він  нею  спас.
Зорить  замріяно  матуся:
Вони  із  сином    ввись  ідуть,  
А  руки  зранені  Ісуса
Благословляють  вірну    путь!

18.03.12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323012
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Рідний