Супроти раю – грізне пекло,
Супроти Бога – сатана.
Таїть велику небезпеку
Невір’я людського вина.
В раю квітки - у пеклі магма.
Із Богом мир - з вужем – нема.
І день і ніч благає мама
За душу сина . Недарма
Вона тривожно поглядає
В його роз'ярене життя:
- У ньому місця Бог не має
О, сину мій, моє дитя!
Уже близька кончина віку,
Допоки ласки ще є час,
Знайди Ісусову опіку,
Аби тебе Він нею спас.
Зорить замріяно матуся:
Вони із сином ввись ідуть,
А руки зранені Ісуса
Благословляють вірну путь!
18.03.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323012
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Рідний