Якщо люди мене запитають,
Звідки знаю я , що є Бог на світі
Відповім же спокійно усім я
На питання таким питанням
Бо ж звідкіль у душі людини
Такий сум по щастю , любові
Він же вищого повного щастя
На землі цій не бачив ні коли
То чому – ж душі його гірко
І чого весь світ страждає
Хіба ж бачив він світ без горя
То чому ж він так щастя бажає
І чому йому хочеться миру
І любові безмірно святої
Й про життя він від кого так знає
Про спокійне , тихе, без горя
Так від чого в страху і без силі
На могилі близьких він так плаче
Бо як знає , кінчаються тут вже
Всі знання його , воля і сила
І коли на питання оці всі
Я почую, то ж вибач, не знаєм
Відповім на питання їх перше
Відповім я і просто і ясно
Що від того людина так мріє
Про щасливу любов мир і спокій
Що спочатку був створений Богом
І в раю все це мав він, спочатку
І від того так гірко він плаче
На могилі близьких безпорадно
Що за гріх свій в раю спочатку
Смерть одержав, людську у заміну
І коли він сумує за щастям
Він сумує за раєм і Богом
Бо коли б не було в світі Бога
Він не знав - би за чим сумувати
Тож я знаю що Бог є реальним
І від того шукаючи щастя
У підніжжя Хреста Святого я знайшов його в повній мрії
Тож Христос нас вертає до Бога ,Бог людей у Христі пробачає
Мир дає серед зла і горя , рай дає при житті ще цьому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322962
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Свирид