Ніч роз'ятрювала рани,
Витинались із думок
Фіолетові світанки,
Ноти й дощ із пелюсток...
Ножиці, папір і фарби,
Руки зрізані у кров...
Ранком із вікна звивався
Кольоровий дивний рой.
Чарував останній танець
Чиїсь зболені серця...
Жаль... Метелики не мали
Унизу свого ловця.
Плакали тоненькі крильця,
Барви крапали на сніг,
Та із вчора у сьогодні
Хтось по них прийти не зміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322869
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Julia De-Ville