Я зачитався віршами чужими
І зрозумів, що тут є еталони,
Їхня поезія, як зірка незгасима,
Як лики чудотворної ікони.
Душі частинка сяє в кожнім вірші,
Думки летять, благословенні Богом,
Я хоч пишу, та вірші мої гірші,
Ще вчитись маю володіти словом.
А образи чудові із бальзамом,
Слова летять, неначе віє вітер,
Виблискують, немов хрести на храмах,
Як сяють в розмаїті літні квіти.
І хай Господь благословить їх творчість,
Родяться вірші, мов нова перлина,
Щоб кожне слово мало свою вартість,
Квітло в народі, наче цвіт калини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322620
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Віталій Назарук