От у мене було дитинство:
Песик, іграшки та садок.
Босоноге моє, дитинство,
Розкажи мені ще казок.
Не тікай, зачекай хвилинку,
Я згадаю, як ми колись
Наряджали зелену ялинку
І пекли великодній пиріг.
Я згадаю яблуню циганку,
Дідову черешню молоду…
Пасіку із бджолами гудячу
І тобі про юність розкажу…
Я згадаю золотисті ниві
І гарячий з печі білий хліб…
Те дитинство, де була щаслива
І разом були мої батьки.
Я зізнаюсь чесно і відкрито -
Хочу я в дитинство повернуть!
Але манять далі не відкриті.
Й знову я збираюся у путь.
Вже скінчилась стежечка дитяча…
Я ступаю на дорослий шлях…
Буду за тобою сумувати
Не соромся, забігай на чай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322515
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Нелогічна а*