Дорогою далекою до раю,
несли до Бога, свій низький уклін
Двоє святих – Микола і Кась*ян
І кожен Богу, долю свою ніс…
Кась*ян хотів поскаржитись на тугу,
Що всі його немилостивим звуть.
І мріяв - про благословення боже..
Скупий , недоброзичливий він був…
Миколу, навпаки, весела вдача
Вела тим шляхом, людям на добро…
І звідусіль неслась одна подяка…
Не шкодував нікому і нічого.
От бачать чоловік коня замучив…
Не може із багна дістати воза.
- Допоможіть – прохав він перехожих…
Кась*ян відмовився – ну як такому можна?
Я йду до бога – вимажусь я возом…
І як тоді ходити по раю?
Микола ж засукавши рукава…
За мить дістав з багна підводу ту.
Що, правда, вимазався брудом неймовірно
Та не зважаючи на незначний цей клопіт,
Пішов він далі і попутник чистий…
- Так в рай зайшли і у палати бога.
Бог вислухав святих, а потім каже:
- Здається, разом ви ішли до мене
Чому ж, Кась*ян, ти ніби щойно з голки,
А ти, Миколо, весь брудний? Що в тебе?
- Вся суть у тім, що по дорозі в рай,
Зустріли ми одного чоловіка,
Який в болоті намертво застряв…
Я допоміг… та забруднились лікті…
- Я йшов до тебе, та хіба можливо
В такому вигляді гуляти по раю?
Тому й до воза того був байдужий,
І нині ось чистенький тут стою…
Господь уважно вислухав Миколу,
Кась*яна зміряв з ніг до голови…
Промовив так: - За людям допомогу,
До них ти зможеш двічі в рік прийти.
А ти, Кась*ян за чисту свою ризу,
Недоброзичливість і свій недобрий нрав,
Прийдеш на землю раз в чотири роки
Ідіть, уже… Я вам усе сказав.
Ото ж тому Миколу-Чудотворця
Шанують люди два рази на рік…
З Кась*яном зустріч не віщує добре…
Тому його лиш високосний рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322491
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: оптимист